Ми віримо в краще Суно Багарт

Я торкну́вся руки́ твоє́ї
Непомі́тно підхо́дить ве́чір,
Бли́зько о́сені апоге́й,
Листопа́д уже́ недале́че
М'я́ко ка́жучи, на́стрій "нуль"
Все не так, як було́ у пла́нах,
Десь буде́нністю став свист куль,
Уся́ краї́на в крива́вих ра́нах
Десь буде́нністю став свист куль,
Уся́ краї́на в крива́вих ра́нах

Я чита́ю тобі́ вірші́,
В них усе́, що мене́ хвилю́є,
Та уя́влення у душі́,
Невесе́ле щось нам малю́є
Перепо́внена ко́жна мить
Усіма́ кольора́ми бо́лю
Всі ми за́вмерли на межі́,
Ли́хо ви́пало нам на до́лю

Ми ві́римо в кра́ще,
Іна́кше не мо́жна
Іна́кше, шляхі́в у майбу́тнє нема́є
Хто зна, де найва́жче,
Не се́рці триво́жно
В нас Ві́ра наді́ю на кра́ще вселя́є
Хто зна, де найва́жче,
Не се́рці триво́жно
В нас Ві́ра наді́ю на кра́ще вселя́є

Оптимі́зм вигляда́є як
Ле́гкий на́пад шизофрені́ї,
Але бу́ти не хо́чу я
Тим, хто сму́ток у ду́ші сі́є
І тому́ я кажу тобі́,
- Бу́де до́бре все, Бог нас лю́бить
Він обо́х на рука́х несе́,
Коли́ хтось нас безжа́льно гу́бить
Він обо́х на рука́х несе́,
Коли́ хтось нас безжа́льно гу́бить

Ми ві́римо в кра́ще,
Іна́кше не мо́жна
Іна́кше, шляхі́в у майбу́тнє нема́є
Хто зна, що найва́жче,
На се́рці триво́жно
В нас Ві́ра наді́ю на кра́ще вселя́є
Хто зна, де найва́жче,
На се́рці триво́жно
В нас Ві́ра наді́ю на кра́ще вселя́є