Вона Маргарита Осика

Вона


Перший куплет:
Вона була ніжна, вона була звіром,
Вона була каменем, і всесвітом цілим,
То падала різко, то знов піднімалась,
Навіки вмирала, завжди поверталась.

Приспів:
Розбита до крові, з душею живою,
З зашитими ранами стала стіною,
Вона підвелась, не дозволивши долі
Зламати їй крила і залишити в неволі.

Другий куплет:
Вона йшла крізь темряву, страхи й тривоги,
Трималась за правду, шукала дороги.
Збирала по крихтах своє зранене «Я»,
Щоб знову відчути любов до життя.

Приспів:
Розбита до крові, з душею живою,
З зашитими ранами стала стіною,
Вона підвелась, не дозволивши долі
Зламати їй крила і залишити в неволі.

Третій куплет:
Вона може бути щаслива й нещасна,
Свята і гріховна, безмежно прекрасна.
Та вже не дозволить собі стать слабкою —
За це заплатила дорогою ціною.

Приспів:
Розбита до крові, з душею живою,
З зашитими ранами стала стіною,
Вона підвелась, не дозволивши долі
Зламати їй крила і залишити в неволі.