Втома Після Дощу

Від цього відчуття порожнечі
Я шукаю можливості втечі
Описати не вистачить речень(як це)
Коли втома впадає на плечі 
♪
Зрозуміють, кому це знайомо
Вона тисне, як свіжа судома
Втома стала мені як диспетчер
Прийде зранку, залишиться в вечір
♪
Вона давно стала ніби частина мене
Казала піде, та відчував, що обмане
Я сподівався і вірив, що це омине 
Тепер не знаю, вона мине чи не мине
♪
Я посміхаюся усім, кого бачу навколо
Якщо не розповім, ніхто не помітить ніколи
Що кожен раз, коли я повертаюсь додому
♪
Мене накриває втома
Коли вона пройде? Невідомо
Мені би кричати, що гірше стає
Але я із тих хто цього не визнає
♪
Прокидатися щоранку, вже маючи сили 
Не рятувати себе кавою різних сортів 
З думкою, як ще поспати я хочу годину
Хто би знав, те, наскільки я цього хотів
♪
Перестати засинати знову по дорозі
Думати стільки разів, що і не полічити 
Як увечері я опинюся на порозі
І як матиму можливість просто відпочити
♪
Та в голові моїй туман
Чи це зі мною лише чи з усіма 
Казали всі, що це самообман
Що втома пройде, швидко і сама
♪
Я починаю відчувати її підсвідомо
І вже не знаю, чи казати про себе нікому
Що кожен раз, коли я повертаюсь додому