Хочу ДВОРНЯГА

Дев’ята вечора
Мене несе з Лісової вагон метро
Від твого гуртожитку додому
До самотнього 
Я уві сні, потягнувся тебе обійняти зі спини 
Але порожньо, порожньо як і всі останні дні 
Не знайти, де не шукав очікував біди 
З невідомими людьми вже на ти 
Тиснеш на мене, типу я параноїк
Досить мені заводитись, досить мучити голову свою  
Але я крихітко люблю, і тому боюсь, що тебе від мене заберуть
Бо ти, бейб, для мене вже невід’ємна
І я не можу спати без таблів, коли без тебе 
І голова непокірно зудить і думок терни 
То де ти є, з ким ідеш, і коли вернешся додому?
Мені бракує, бракує, бракує
Тому ревную, ревную, ревную 
І я ніколи не зустрічав таку 
І ніколи не відпущу бо більше не знайду 
♪
Я хочу бути поряд і бачити погляд твій
Хочу бути сонним і відчувати подих твій
Хочу бути ковдрою в зимовому холоді 
Хочу бути теплом у склі віконному 
♪
Я хочу бути поряд і бачити погляд твій
Хочу бути сонним і відчувати подих твій
Хочу бути ковдрою в зимовому холоді 
Хочу бути теплом у склі віконному 
♪
Мені здається забула 
Що взагалі кохала 
Я не відпускав 
Але й ти не тікала 
І я не буду тебе тримати 
Якщо ти як в клітці, в цій кімнаті 
Проблема не в тому, що втома й недоліки вдома 
Ти не зі мною, не зі мною, не зі мною, не зі мною 
♪
Я хочу бути поряд і бачити погляд твій
Хочу бути сонним і відчувати подих твій
Хочу бути ковдрою в зимовому холоді 
Хочу бути теплом у склі віконному 
♪
Я хочу бути поряд і бачити погляд твій
Хочу бути сонним і відчувати подих твій
Хочу бути ковдрою в зимовому холоді 
Хочу бути теплом у склі віконному