Кохати Logard

Я коли́сь ду́мала: якщо́ не боли́ть – не люблю́.
Та справжнє́, як з’ясува́лось, не про́сить втра́ти.
Я хоті́ла лиши́тись у ми́ті найбі́льшого ща́стя,
Та ща́стя – це жи́ти, а не ми́ть зупиня́ти.
♪
Я коли́сь ві́рила: якщо́ не стиска́є – не лю́бить.
Та зна́ю тепе́р, що відпуска́ти мудрі́ше.
Ви́бух всере́дині – це не завжди́ сві́тло,
І́нколи ти́ша трима́є разо́м міцні́ше.
♪
Коха́ти – це як маля́ колиха́ти,
Плека́ти вого́нь, та не згора́ти.
Бу́ти сло́вом, що надиха́є
Руко́ю, що обійма́є.
♪
Коха́ти – це як маля́ колиха́ти,
Плека́ти вого́нь, та не згора́ти.
Бу́ти сло́вом, що надиха́є
Руко́ю, що обійма́є.
♪
Я коли́сь ду́мала: що́ за море без бу́рі?
Та в ньо́му не тре́ба було́ боротися з ві́тром.
Воно́ не топи́ло мене́, не рва́ло на шма́ття,
Не вимага́ло до́казів, і́скри, чи си́ли.
♪
Я коли́сь ві́рила: що іна́кше – це ме́нше.
Та любо́в – це не шторм, не ла́йм, не пета́рди.
Я плу́тала спо́кій і ти́шу із байду́жістю.
Та у цій ти́ші щодня́ розквіта́ють троя́нди.
♪
Коха́ти – це як маля́ колиха́ти,
Плека́ти вого́нь, та не згора́ти.
Бу́ти сло́вом, що надиха́є
Руко́ю, що обійма́є.
♪
Коха́ти – це як маля́ колиха́ти,
Плека́ти вого́нь, та не згора́ти.
Бу́ти сло́вом, що надиха́є
Руко́ю, що обійма́є.
♪
Коха́ти – це як маля́ колиха́ти,
Плека́ти вого́нь, та не згора́ти.
Бу́ти сло́вом, що надиха́є
Руко́ю, що обійма́є.
♪
Коха́ти – це як маля́ колиха́ти,
Плека́ти вого́нь, та не згора́ти.
Бу́ти сло́вом, що надиха́є
Руко́ю, що обійма́є.