0,5 проміле Костя Ізюмов

В космосі місця занадто замало
Комети вже бʼють на сполох
Коли на орбіту ти мене відправляла
Читала наших промов сповідь
Рвеш на шматки, коли все і одразу
Коли ком від образ, зараза, в горлі стає
Мені невідкладних двісті двадцять в фазу
Або просто нуль пʼять проміле
♪
Бо я ще не напився тобою
Мені ще хоча б ковток
Цю спрагу заповни по вінця любовʼю,
Щоб аж торкнуло до кісток
Бо я ще не напився тобою
Мені ще хоча б ковток
Цю спрагу заповни по вінця любовʼю,
Щоб аж торкнуло до кісток
В просторі дихати більше немає чим
Там просто спустили балони з киснем
Шукаючи помсти і безліч пустих причин
Які не вмістити навіть в пісню
За всі наші дії, отримаєм потім
Такі вже закони цієї землі
А мені би твій запах, а потім твій дотик
І хоча б нуль пʼять проміле
♪
Бо я ще не напився тобою
Мені ще хоча б ковток
Цю спрагу заповни по вінця любовʼю
Щоб аж торкнуло до кісток
Бо я ще не напився тобою
Мені ще хоча б ковток
Цю спрагу заповни по вінця любовʼю
Щоб аж торкнуло до кісток
Бо я ще не напився тобою
Мені ще хоча б ковток
Цю спрагу заповни по вінця любовʼю
Щоб аж торкнуло до кісток
Бо я ще не напився тобою
Мені ще хоча б ковток
Цю спрагу заповни по вінця любовʼю
Щоб аж торкнуло до кісток