Хтось колись відповість Суно Багарт

Раді́о, що ти в ме́не є У божеві́льном цьо́му сві́ті,
Де скла́дно ви́жити стає́, Бо щось загро́жує щоми́ті
І не схова́тися на жаль, Від усьо́го, що на нас чека́є,
А пра́гне спо́кою душа́ І ті́ло за́тишку шука́є,
А пра́гне спо́кою душа́ І ті́ло за́тишку шука́є

Хтось коли́сь відпові́сть Нам усі́м на пита́ння старе́,
Як прожи́ти життя́, Не турбу́ючись про вижива́ння
В го́рлі кі́стка кому́сь Вже саме́ існува́ння твоє́
Те́бе вби́ти гото́ви без колива́ння
В го́рлі кі́стка кому́сь Вже саме́ існува́ння твоє́
Те́бе вби́ти гото́ви без колива́ння

Вже з ра́нку всі думки́ про день, Як він пройде́, як закінчи́ться,
Бо не напи́сано ніде́, Що не збува́ється, що сни́ться,
А за вікно́м сире́н виття́ Від то́го на душі́ триво́га,
Коли́ віді́йдеш у небуття́, Це ще не зна́чить, що до Бо́га
Коли́ віді́йдеш у небуття́, Це ще не зна́чить, що до Бо́га

Хтось коли́сь відпові́сть Нам усі́м на пита́ння старе́,
Як прожи́ти життя́, Не турбу́ючись про вижива́ння
В го́рлі кі́стка кому́сь Вже саме́ існува́ння твоє́
Те́бе вби́ти гото́ви без колива́ння В го́рлі кі́стка кому́сь
Вже саме́ існува́ння твоє́ Те́бе вби́ти гото́ви без колива́ння