Ми балакали... ПСГ

КУПЛЕТ 1 Ти втішала себе і плакала, Теплі сльози ковтав Оман, У далекі світи потрапила, Проміняла хреста на Коран. Інші звичаї, інші дороги, Та коли запече в душі, Просинаються давні тривоги І читають мої вірші. КУПЛЕТ 2 Я рядком торкаюсь волосся І цілую тебе рядком, А сьогодні мені здалося — Бачив зіркою над селом. ПРИСПІВ Ми балакали і балакали Через сто мільярдів зірок, Ми мовчали, а зорі плакали, Одягнувши терновий вінок. КУПЛЕТ 3 Я розказував цілий вечір, Як весною грушеві сади Були схожі на білі плечі, А мені ввижалася ти. КУПЛЕТ 4 Як в тумані, що за горою, Ранок пестить прозору імлу, Пам'ятаєш, колись з тобою Тут уперше сказали: «Люблю». О кохана моя, жадана, У бузкових вінках роса Розгорілася полум'яно, Як над обрієм небеса. ПРИСПІВ Ми балакали і балакали Через сто мільярдів зірок, Ми мовчали, а зорі плакали, Одягнувши терновий вінок. ФІНАЛ А до тебе ж далеко-далеко, Долетіти не маю сил, Хай привіт передасть лелека, Я ж її вже не раз просив. ФІНАЛЬНИЙ ПОВТОР (тихіше) Долетіти не маю сил... Хай привіт передасть лелека... Я ж її вже не раз просив...