Той хто її кохає ПСГ

Той, хто тебе кохає,
Ніжно уста цілує,
Болю мого не знає,
Серця мого не чує.

Падають зорі в терни
Птиці останні надії,
Ви віднесіть ті перли,
Любій моїй під вії.

Чиста постіль і кава,
Пестощі аж до ранку
Ранили птиці крила
Об золоту фіранку.

Та все одно вертались
В дзьобику по перлині.
Щастя збудить намагались,
Глянуть у очі сині.

Марно чекали дива,
Горда принцеса спала,
А за вікном вже злива
Листю тихенько шептала.

Той, хто її кохає,
Ніжно уста цілує,
Болю твого не знає,
Серця твого не чує.