листи до берега Vyshebaba & Dennis Adu

за тисячі літ від Різдва Любові
я знову пишу тобі паперові
листи на знелюдненому пероні
не жду поїздів попутних
руїни назовні руїнам вторять
всередині нині кінець історії
бог свідок коли я ще бачив зорі
не так уявляв майбутнє
♪
без тебе змінялись і йшли епохи
здійснились похмурі слова пророків
єдине що нас оминуло – спокій
тепер у війні погрузли
під гуркіт я мовчки готую каву
дивлюсь як пробігли років состави
чи рано чи пізно мене поплавить
якщо я іще при глузді
♪
цвіт вишні осипався після зливи
прекрасне в цім світі найбільш вразливе
бракує триноги та об’єктива
який би усе засвідчив
не знаю де лист цей тебе застане
із присмаком гару й сльози в гортані
реальність розібрану на деталі
збираю в пейзаж вітчизни
♪
від опіків плями на шкурі степу
спитаєш напевно як жив без тебе
сюжет міг би втілитись у бестселер
але я спалив солому
а голку даю тобі на поталу
твоє зрозумієш колись – настало
так жодна ніколи й не покохала
як ти мене вічність тому
♪
на сході часів під пташиний вереск
вхоплюся плечей твоїх наче берега
куди іде ніч туди сон – за двері
крохмальне ранкове світло
наснилося ціле життя сьогодні
у ньому були ми весь вік самотні
дивись як безжалісно безтурботно
цвіт вишні летить на вітер