Щастя Неземне Олександр Пономарьов

Ніч, теплою стань і обійми її,
Ті, що я люблю очі, мов дві зорі...
Нас обіймає теплом наш лагідний вітер,
Як же тебе я люблю!..

Приспів:
А я не вірю до сих пір
У своє щастя неземне!..
А я не вірю до сіх пір,
Що любиш, любиш ти мене!..
А я повірю лиш тоді
У своє щастя неземне,
А я повірю лиш тоді,
Як поцілуєш ти мене!..

Мить, саме ця мить, ти її лиш відчуй
І серцем влови, не відпускай, рятуй!
Знов обіймає теплом наш лагідний вітер,
Як же тебе я люблю!..

Приспів.