Пазли Олександр Пономарьов feat. Dzidzio

У нас із нею лінії одні,
Ті лінії, що в'ються на долонях...
Чому ж вони так дорогі мені?..    
Чому ж тоді від них я у полоні?..   

Думки у нас із нею теж одні,
І мріями доля поєднали...
Чому ж вони так дорогі мені?..    
Чому мені завжди її замало?..      

Уста у нас із нею теж одні,
Тоді, коли злилися в поцілунку...
Чому ж вони так дорогі мені?..      
Чому від них немає порятунку?..      

У нас із нею все одне на двох,
З таким коханням і життя замало!
І скласти пазли так міг тільки Бог,   
Так скласти, щоб ніщо не роз'єднало!..