Замість Сповіді Vyshebaba

Отче, я лише людина, як і ти,
Віру втратив і не буду прикидатись.
Я досяг такого рівня самоти,
Що сповідуватись, певно, вже не здатен.
♪
Не готуйся відпускати без гріхів,
Моя совість не відгукується більше.
Від загиблих відганяючи птахів,
Не молитви я зачитував, а вірші.
♪
Хай не посланцю від бога, - без образ, -
Капелане, я кажу тобі як брату:
Як же хочеться пожити інший раз,
Як же інколи не хочеться вмирати.
♪
Не прийми за малодушність чи за страх,
Я здебільшого до смерті став байдужий,
Та побачиш тих лелек на димарях,
Випадковий відблиск неба у калюжі,
♪
Як рікою йде туман, мов паротяг,
І подумаєш, що можна б ще пожити…
Хоч яке просте чи то складне життя
Після місяців над прірвою у житі.
♪
Я люблю це буботіння молитов,
Отче, почитай їх, доки буду спати.
Дай мені благословення на любов,
Обіцяй, що ми ще зможемо кохати.