Самогончик Бурий рекордз

Осінь прийшла, як завжди без попереджень,  
Листя летить, як в селі чутки про весілля.  
Дід на горищі вже ставить апарат,  
Каже: “Це не бухло — це культурний формат!”
♪ 
Самогончик, самогончик,  
Гріє душу, як плед і борщик.  
Осінь плаче, а ми сміємось,  
Бо в банці — легенда, не просто спиртоз!
♪ 
Бабця в саду збирає груші й сливи,  
Каже: “На настоянку, щоб були ми живі!”  
А кіт на дровах гріє лапи й нюхає пари,  
Він теж знає — дід не просто варить, він творить чари!
♪ 
Самогончик, самогончик,  
Гріє душу, як плед і борщик.  
Осінь плаче, а ми сміємось,  
Бо в банці — легенда, не просто спиртоз!
♪
А вночі під місяцем, як в кіно,  
Дід грає на трубі, а ми п’ємо вино...  
Та потім згадуєм — це ж не вино було!  
То самогон із яблук — і ми знову в село!
♪ 
Осінь — це час, коли душа співає,  
І самогончик в банці ніжно виграє.  
Не треба Парижів, не треба Канар —  
Коли в тебе дід і його самогон-бар!