Історія Старої Хати ЯРРА

З ранку і до ночі
Льє дощ, і в лісі мокрім, до нитки, я блукав
В пошуках дороги або живій душі з надієй в порятунок, в лісовій глуші
І серед мрака темряви натрапив я на дерево
Точніше хату з дерева, хату з дерева
Наснагою заряджений постукав я в віконце і в двері незачинені до хати я ввійшов
Всередині, як дивно, ні, жодної людини
Але тепло із печі і їжа на столі
З дякою хазяїну я з'їв те що поставлено
І втомою замучений зненацька задрімав
Та серед сна покрову почувся голос в домі
Тихесенько хтось пісню так жалібно співав
♪
Все життя моє по колу
Вдень навічно заперт в домі
Світла сонця я не бачу, тільки світ свічі мене, надихає прокидатись
І нікого не цуратись
Бо мене бояться навіть люті звірі до зорі
♪
Я біг, не зупинявся
Землі ледь торкався
Гілки - гострі як бритви
Били мене по обличчю
♪
Я чув жуткий вий
Він поруч майже вхопив
Майже, майже, майже вхопив
♪
Хмара, місяць
Піт льє в очі
Я чую, чую голос ночі
♪
Жага, сильна жага
Лише кров, втамує спрагу
Я знаю ліс, я бачу місяць
Як в дзеркалі в озері бачу обличчя
Клики, і червоні очі
Не може бути
Я цього не хочу!
♪
Все життя моє по колу
Вдень навічно заперт в домі
Світла сонця я не бачу, тільки світ свічі мене, надихає прокидатись
І нікого не цуратись
Бо мене бояться навіть, люті звірі до зорі