Пливли ми ввечері лиманом iNEBO

Пливли ми ввечері лиманом.
Моторчик чахкав спроквола.
Десь там за морем, за туманом
уже Туреччина була.
♪
Співали пісню ми про Байду
і про турецького царя,
як Байда стрілами глобально
царя у голову ціля.
♪
А хтось виводив тонко-тонко,
гули замріяні баси.
В туман, лиман, у річку Конку
впадали наші голоси.
♪
І так нам вільно, так повільно,
таке роздолля степове! –
що так ніхто і не помітив,
що човен далі не пливе!
♪
Чи, мо’, наскочили на камінь?
чи, мо’, бензину вже не є?
Підводне царство з павуками
нам зрушить з місця не дає.
♪
А ми ж про це не мали й гадки.
Сміється Байда з далини:
– Що, доспівалися, нащадки?
Зіпхніться перше з мілини.