Mокрі кроси Злата Іванів

Знову ранок стукає у Вікна 
Я  вдихаю свіже повітря
На даху танцюють краплини розганяючи залишки снів
Посміхаюсь бо дощ не причина 
Що ховатися від своїх цілей 
І так хочеться жити 
♪
мокне місто сяє асфальт
Ліхтарі мов світанки палають 
Головне щоб в очах залишавсь
Той вогонь , з якого все починалось 
Я біжу не рахуючи кроки
І той вітер стирає сліди 
Дощ веде в кольорові світи
Бо поряд зі мною є ти
♪
В мокрих кросах біжу я по калюжах
Хай шумить і дощить — мені це байдуже.
У душі світить сонце 
Грає весна 
Навіть хмар у небі не злякатися